Якщо впродовж травня кількість боєзіткнень щотижня збільшувалась і з 500 боїв на початку місяця зросла до 800 наприкінці, то в перший тиждень липня рівень боїв перевищив 900. Росіяни розуміють, що вікно можливостей невдовзі може закритися. Вони витягують усі свої резерви та, не зважаючи на суттєвий ріст своїх втрат, форсують події, щоб здобути максимум українських земель.
Часів Яр – фортеця здригнулась, але встояла
Після трьох тижнів активних боїв за район “Канал”, у ході яких ЗСУ здійснили кілька контрнаступів, ЗС РФ таки зуміли зайняти весь район і витіснити Сили оборони на лівий берег Сіверськодонецького каналу. Як наслідок, решта наших оборонних позицій по інший бік каналу втратили свою актуальність, тому ЗСУ покинули їх повністю як у південній частині міста, так і в районі села Калинівка. “Канал” тримав оборону майже пів року, від середини лютого. Вщент зруйнований район повністю виконав свою захисну функцію.
Тепер окупанти візьмуться до вибивання КАБами наших захисників із центральних районів Часового Яру. Їхні спроби залетіти “з наскоку” в мікрорайон “Новий” зазнали невдачі, а тому рашисти й надалі намагатимуться обійти місто з півночі через Калинівку та з півдня по дорозі, яка пролягає над каналом. Спроби захопити Кліщіївку повністю провалились і ЗСУ наразі проводять зачистку поодиноких позицій росіян у селі.
Тому, крім “геніального” плану взяти Часів Яр “в лоб”, росіяни також почали наступ з Торецького напрямку, звідки вони можуть у перспективі вийти на південні околиці Костянтинівки.
Торецьк – нова ціль окупантів
Як стало відомо, для прориву позицій Сил оборони на околицях Торецька, в Південному та Північному, російські війська використали свій улюблений метод, який уже не раз приносив їм успіх – прокопали тунель під землею. Якщо в перші дні прориву рашисти зуміли пробитися безпосередньо на вулиці Торецька та зав’язати міські бої, то пізніше ситуація стабілізувалася і прорив не вдалося розширити. Це стало можливим завдяки перекиданню сюди 95-ї десантно-штурмової бригади, яку Генштаб використав як пожежну команду.
Не зумівши пробитися “в лоб”, росіяни змістили акценти на південь, щоб обійти Торецьку агломерацію або нав’язати бої по всьому периметру міста. Ворог пробив вузький коридор у 5 км, захопив околиці селища Нью-Йорк, зайшов у південний район міста, де почались міські бої. Втім, так виглядає, що в росіян недостатньо резервів для продовження наступу і розширення зони контролю, адже наразі росіяни не розширюють цей коридор, а відтак залишається можливість його ліквідації.
Водночас окупанти намагатимуться пробити нашу оборону в напрямку Калинове – Стара Миколаївка, щоб обійти Торецьк із тилу та перерізати логістику через трасу з Костянтинівки. Окрім того, це дозволить їм без важких боїв згорнути наш укріпрайон у районі Олександрополя. Обстріл і штурмові дії Торецька, кількість яких зросла в геометричній прогресії, демонструють, що найближчим часом рашисти зроблять ставку на прорив саме на цій ділянці фронту.
Криза в на Покровському напрямку загострилась
Окупантам знадобилося близько двох місяців, щоб після захоплення укріпрайону ЗСУ в Очеретиному практично повністю відкинути наших військових на правий берег річки Вовча та Карлівського водосховища й захопити територію розміром 5-8 км углиб України та 20 км завширшки. Останніми днями вони окупували села Новопокровське та Сокіл. Практично завершена окупація Євгенівки. Яснобродівка перейшла в сіру зону – тобто Сили оборони її покинули, але окупанти в неї ще не зайшли. Останнім селом на схід від річки Вовча залишається Новоселівка Перша, однак ворог оточив її із трьох боків і поступово витісняє наших героїв. Окрім того, дуже повільно, але невпинно росіяни просуваються по обох берегах Карлівського водосховища.
Утім найгірший сценарій розгортається в районі Воздвиженки та Лозуватського, де окупанти двома рукавами прориваються до траси Покровськ – Костянтинівка – ключової логістичної артерії. Днями на обох напрямках рашисти зуміли пробитися на понад кілометр у глибину наших захисних редутів. Південніше від Лозуватського окупанти вздовж залізниці лізуть на захід, щоб здобути можливість обігнути захисні позиції, збудовані по річці Вовча. Наразі не зрозуміло, де ЗСУ зможуть зупинити рашистів на Покровському напрямку, адже після окупації Авдіївки повзучий наступ на цьому напрямку триває вже пів року.
Курахівський і Вугледарський напрямки
Критично складається ситуація і в Красногорівці, де вже два місяці тривають міські бої. ЗСУ продовжують утримувати центральні райони міста, але ворог просувається зі швидкістю 1-2 вулиці в тиждень. Чітко простежується тенденція повної окупації міста найближчими місяцями. У Георгіївці росіяни суттєво розширили сіру зону, яка накриває все село. Це передостанній населений пункт перед виходом на Курахове. Тож у разі повної окупації Красногорівки ворог вивільнить свої ресурси та зможе зосередитися на наступі на ключове оборонне місто в цьому секторі.
До того ж ситуація на Курахівському напрямку безпосередньо впливає на розвиток подій біля Вугледара, який критично залежить від логістики з того боку. Упродовж минулого тижня наступ на Вугледарському напрямку був спрямований на просування на північ від Володимирівки в бік Вугледара, а також на Парасковіївку і Водяне, через які теж пролягає одна з логістичних артерій, що живить Вугледар. Попри те, що ворог наблизився на відстань 3 км до цієї дороги, це не є настільки критично для Вугледара, як почали розповідати деякі політики.
Харківщина, наступ на Борову
Попри те, що на півночі Харківщини ЗСУ зуміли викинути окупантів із Глибокого, а також розширити зону свого контролю у північно-східній частині Вовчанська, наступ росіян на цій ділянці виконав свою основну функцію – відтягнув такі критичні для нас резерви.
Тим часом розпочався раніше анонсований наступ на Борову, місто на Осколі, південніше від Куп’янська. Після того, як Сили оборони відкинули ворога на Лиманському напрямку біля Тернів, ЗС РФ зосередили свою увагу на двох локаціях: Макіївці та Піщаному й Берестовому. Окупанти пробилися на 2 км, до південних і північних околиць Макіївки, намагаються форсувати річку Жеребець у кількох місцях і вибити Сили оборони із села. Це відкриє ворогу дорогу на інший берег річки та дасть змогу розширити плацдарм.
Окрім того, на ділянці між Табаївкою та Берестовим рашисти зуміли пробити українську оборону, увірватися на 5 км углиб нашої території та зайняти частину села Піщане. Тут ворог хоче відкинути Сили оборони на правий берег річки Оскіл. Зараз до узбережжя їм залишилося менш ніж 10 км. Ймовірно, після такого стрімкого прориву необхідно буде перебудовувати лінію захисту на значній ділянці фронту. У разі продовження просування росіяни відкриють нові фронти та створять загрозу одночасно Куп’янську із півдня та Боровій із півночі. Враховуючи поступове просування, яке вороги раніше здійснювали на цій ділянці фронту, а також значну кількість ресурсів, яку вони сюди стягнули, найближчим часом наступ на Борову може стати не менш загрозливим, аніж бойові дії на Покровському і Торецькому напрямках.
Масово розцвіла “бавовна” в Росії
Попри трагічну ситуацію на багатьох ділянках фронту, кількість вибухів у Росії демонструє, що ЗСУ почали отримувати значно більше різних засобів ураження. Чи не найбільш вдалою “бавовною” стало повне знищення величезного військового складу в селі Сергіївка Воронезької області. У Тамбові дрони СБУ та ГУР уже вчетверте підірвали пороховий завод, а також влучили у нафтобазу. 4 безпілотники успішно вразили “Редкінський” завод у Тверській області, який виробляє авіаційне паливо. Крім того, БПЛА завітали до авіабази в Курську й аеродрому в Ахтубінську. Крім того, в Ахтубінську ми вразили НПЗ та електропідстанції Астраханської області. До колекції слід додати дві нафтобази “Лукойл” у Краснодарському краю, нафтобазу в Калачі-на-Дону у Волгоградській області, велику електропідстанцію в Ростовській області. Морські дрони здійснили масовану атаку на порт у Новоросійську, а ракети знищили ППО в селі Стрілецьке Білгородської області. Родзинкою стала успішна атака дронів на дві електричні підстанції в Білгородській області, через що зупинився Оскольський електрометалургійний комбінат – єдиний у Росії сучасний металургійний завод повного циклу. Знеструмлення призвело до зупинки всіх електродугових печей – і розплавлений метал застиг усередині. Через це завод, який постачає металом велику кількість оборонних підприємств РФ, зупинився щонайменше на кілька місяців.
Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих та перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.
Криза на Сіверськодонецькому напрямку:
Стаття повідомляє, що після тривалих боїв ЗС РФ зуміли зайняти район “Канал” та витіснити Сили оборони на лівий берег Сіверськодонецького каналу. Росіяни, не зважаючи на втрати, форсують події, щоб здобути максимум українських земель. Можна припустити, що їх наступ буде спрямований на вибивання українських захисників із центральних районів Часового Яру.
Ситуація на Торецькому напрямку та можливий наступ на Костянтинівку:
Стаття зазначає, що російські війська використали тунелі для прориву позицій Сил оборони на околицях Торецька. Хоча наступ не вдалося розширити, росіяни можуть намагатися обійти місто з півночі через Калинівку та з півдня по дорозі, яка проходить над каналом. Крім того, росіяни намагатимуться пробити оборону в напрямку Калинове – Стара Миколаївка, щоб обійти Торецьк і перерізати логістику через трасу з Костянтинівки.
Ситуація на Покровському напрямку:
Стаття повідомляє, що окупанти після захоплення укріпрайону ЗСУ в Очеретиному практично повністю відкинули українські війська на правий берег річки Вовча та Карлівського водосховища. Останнім часом окупанти просуваються по обох берегах Карлівського водосховища та на Покровському напрямку, загострюючи кризу в цьому регіоні.
Ситуація на Курахівському та Вугледарському напрямках:
Стаття зазначає, що ситуація в Красногорівці стає все складнішою, окупанти поступово просуваються та міські бої тривають. Крім того, окупанти розширюють сіру зону в Георгіївці, що може створити загрозу для Курахова. На Вугледарському напрямку окупанти намагаються пробитися до ключової логістичної артерії Покровськ – Костянтинівка та обійти Вугледар зі східного боку.
Стан конфлікту в Харківській області:
Стаття повідомляє, що на півночі Харківщини, незважаючи на успішне відбиття окупантів у одних районах, росіяни зосередили свою увагу на Макіївці та Піщаному і Берестовому. Рашисти пробилися увірвалися в Макіївку та Піщане та прагнуть розширити свій плацдарм.
Розширення військових дій в Росії:
Стаття зазначає, що ЗСУ отримують більше засобів ураження і успішно атакують об’єкти в Росії. Військові дрони та ракети здійснили атаки на важливі об’єкти, такі як порт у Новоросійську, нафтобази та електропідстанції. Це дозволяє ЗСУ знищувати російські резерви та позиції в економічній сфері.
Джерело: espreso.tv
Редактор Технічних Новин сайту Останні новини Технологій: Тетяна – професійний редактор з багаторічним досвідом у технічній журналістиці. Вона глибоко розуміє та пише про новітні досягнення в галузі техніки.
