Харківський фронт
Минув місяць відтоді, як росіяни відкрили новий фронт на півночі Харківщини й оголосили наступ на Харків. Уже 3 тижні на цій лінії фронту немає жодних змін. Але окупанти не полишають свого задуму й на місце знищених підрозділів перекидають нові, однак не з Росії, а з інших ділянок фронту – зокрема з-під Кліщіївки біля Часового Яру і з Курахівського напрямку. Відтак на деяких ділянках на Донеччині стало трохи спокійніше.
ЗСУ продовжують контрнаступати. У Вовчанську тривають міські бої, наша піхота повертає під свій контроль будинок за будинком. Зокрема, днями відбувся потужний удар по селу Глибоке, де рашисти концентрувалися для наступу на Липці. Спершу по селу бомбами відпрацювала наша авіація, а пізніше туди заїхали “бредлі” та суттєве прорідили ворожі ряди. Крім того, Україна здійснила перший історичний авіаудар по території РФ, знищивши на Білгородщині будівлю, де був розташований оперативний штаб угруповання “Північ” зс РФ, який керував наступом на Харківщину.
У Часовому Ярі почалися міські бої
Упродовж тижня росіяни почали активно заходити в район “Канал”, який відділений від іншої частини міста каналом Сіверського Дінця. Раніше вони оточили цю територію з трьох сторін, а потім, прикриваючись масованим обстрілом та авіаударами, пішли на м’ясні штурми. Їм вдалося зайняти кілька східних кварталів, які становлять 50% району. Ймовірно, невдовзі Силам оборони доведеться залишити весь квартал і відступити у правобережну частину міста, але наразі за кожну висотку тривають запеклі бої.
З північного флангу ворог так і не зумів зайти в Калинівку, але на південному росіяни довершили окупацію Іванівського, частина якого останні кілька тижнів перебувала в сірій зоні. Оборонці Кліщіївки втримали натиск і частково поліпшили своє становище в селі.
Пост-Авдіївський фронт
Після провалу біля Очеретяного ЗСУ все ще не можуть стабілізувати цю ділянку фронту. Зс РФ продовжують пробиватися в напрямку Воздвиженки, від якої менш ніж 5 км до траси, що з’єднує Покровськ і Костянтинівку. Цього тижня вороги зуміли практично повністю захопити Новоолександрівку, а також розширити зону свого контролю на північ від неї. Окрім того, наступаючи на Новопокровське, вони відкинули Сили оборони на 500 м на ділянці протяжністю 2,5 км. Однак ЗСУ стримали наступ окупантів на Сокіл.
На цьому фронті в росіян залишається значний простір для маневру в різні сторони. А наші оборонні лінії тут готують виходячи з оперативної ситуації, а не заздалегідь. Тож масштаби загрози від рашистів на цій ділянці постійно зростають.
На південному фланзі пост-Авдіївського фронту ворог розширив зону контролю біля Уманського, але не зміг нічого зробити з нашими захисниками Яснобродівки й Новоселівки Першої. На всій протяжності цього фронту ЗСУ знищує значну кількість техніки, а наступати окупантам стає все важче.
Вугледар і південний фронт
У районі Вугледара росіяни продовжують поступово реалізовувати свій план з охоплення міста з півночі. Хоча все це відбувається вкрай повільно і вони втрачають дуже багато техніки та людей, але тенденції простежуються чіткі. Так, за останні 2 тижні рашисти зуміли відтиснути лінію фронту на південь від села Побєда, а також пробитися на кілька сотень метрів біля Володимирівки й Солодкого.
На Бердянському напрямку ворог практично завершив повторну окупацію Старомайорського. ЗСУ досі контролюють лише північні околиці села. Також росіяни продовжують наступ на сусіднє Урожайне, але тут Сили оборони втримують більшість території й не дають противнику просуватися вглиб.
Очищення неба над Кримом
Кримська ППО, яка колись була найбільш дієздатною і насиченою після Москви, зараз стала дірявою, як решето. ЗСУ значно наростили інтенсивність ударів та знищення всього, що колись обороняло Крим від наших ракет і дронів. Днями в Джанкої уразили зенітний ракетний дивізіон С-400 та С-300. Перед цим у рамках кількох днів удари були спрямовані на Чорноморське, Красноперекопське, Сімферополь, Первомайське, Євпаторію, села Наумівка та Михайлівка Сакського району. Прикметно, що новітні комплекси С-400 у Криму починають закінчуватися і ми все частіше знищуємо застарілі С-300, які не здатні зупинити цілу низку ударної номенклатури. Партизанський рух “Атеш” повідомив, що російським військовим рекомендують почати евакуацію своїх сімей із півострова.
Унікальні удари по Росії
Уперше за час війни наші дрони прилетіли на аеродром “Моздок”, що за тисячу кілометрів від України, в Північній Осетії. Там базуються літаки, які завдають ракетних ударів по Україні, зокрема дальні бомбардувальники Ту-22М3, з яких запускають крилаті ракети Х-22, і носії “кинджалів” МіГ 31-К. Наразі результати удару невідомі, але долетіти – це перший етап. Далі буде більше.
Ураження найбільш сучасного російського винищувача Су-57 на аеродромі “Ахтубінськ” в Астраханській області – це надзвичайно потужний репутаційний удар по РФ, який демонструє, що рашисти не можуть захистити навіть найбільш важливі стратегічні об’єкти. Адже “Ахтубінськ” – це аеродром, де відбуваються випробування найсучаснішої їхньої зброї.
Приємно, що ще один сучасний Су-34 вирішив покінчити зі своїм існуванням самостійно, під час перельоту з Кавказу.
Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих та перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.
Стаття
Харківський фронт
Минув місяць відтоді, як росіяни відкрили новий фронт на півночі Харківщини й оголосили наступ на Харків. Уже 3 тижні на цій лінії фронту немає жодних змін. Але окупанти не полишають свого задуму й на місце знищених підрозділів перекидають нові, однак не з Росії, а з інших ділянок фронту – зокрема з-під Кліщіївки біля Часового Яру і з Курахівського напрямку. Відтак на деяких ділянках на Донеччині стало трохи спокійніше.
ЗСУ продовжують контрнаступати. У Вовчанську тривають міські бої, наша піхота повертає під свій контроль будинок за будинком. Зокрема, днями відбувся потужний удар по селу Глибоке, де рашисти концентрувалися для наступу на Липці. Спершу по селу бомбами відпрацювала наша авіація, а пізніше туди заїхали “бредлі” та суттєве прорідили ворожі ряди. Крім того, Україна здійснила перший історичний авіаудар по території РФ, знищивши на Білгородщині будівлю, де був розташований оперативний штаб угруповання “Північ” зс РФ, який керував наступом на Харківщину.
У Часовому Ярі почалися міські бої
Упродовж тижня росіяни почали активно заходити в район “Канал”, який відділений від іншої частини міста каналом Сіверського Дінця. Раніше вони оточили цю територію з трьох сторін, а потім, прикриваючись масованим обстрілом та авіаударами, пішли на м’ясні штурми. Їм вдалося зайняти кілька східних кварталів, які становлять 50% району. Ймовірно, невдовзі Силам оборони доведеться залишити весь квартал і відступити у правобережну частину міста, але наразі за кожну висотку тривають запеклі бої. З північного флангу ворог так і не зумів зайти в Калинівку, але на південному росіяни довершили окупацію Іванівського, частина якого останні кілька тижнів перебувала в сірій зоні. Оборонці Кліщіївки втримали натиск і частково поліпшили своє становище в селі.
Пост-Авдіївський фронт
Після провалу біля Очеретяного ЗСУ все ще не можуть стабілізувати цю ділянку фронту. Зс РФ продовжують пробиватися в напрямку Воздвиженки, від якої менш ніж 5 км до траси, що з’єднує Покровськ і Костянтинівку. Цього тижня вороги зуміли практично повністю захопити Новоолександрівку, а також розширити зону свого контролю на північ від неї. Окрім того, наступаючи на Новопокровське, вони відкинули Сили оборони на 500 м на ділянці протяжністю 2,5 км. Однак ЗСУ стримали наступ окупантів на Сокіл. На цьому фронті в росіян залишається значний простір для маневру в різні сторони. А наші оборонні лінії тут готують виходячи з оперативної ситуації, а не заздалегідь. Тож масштаби загрози від рашистів на цій ділянці постійно зростають. На південному фланзі пост-Авдіївського фронту ворог розширив зону контролю біля Уманського, але не зміг нічого зробити з нашими захисниками Яснобродівки й Новоселівки Першої. На всій протяжності цього фронту ЗСУ знищує значну кількість техніки, а наступати окупантам стає все важче.
Вугледар і південний фронт
У районі Вугледара росіяни продовжують поступово реалізовувати свій план з охоплення міста з півночі. Хоча все це відбувається вкрай повільно і вони втрачають дуже багато техніки та людей, але тенденції простежуються чіткі. Так, за останні 2 тижні рашисти зуміли відтиснути лінію фронту на південь від села Побєда, а також пробитися на кілька сотень метрів біля Володимирівки й Солодкого.
На Бердянському напрямку ворог практично завершив повторну окупацію Старомайорського. ЗСУ досі контролюють лише північні околиці села. Також росіяни продовжують наступ на сусіднє Урожайне, але тут Сили оборони втримують більшість території й не дають противнику просуватися вглиб.
Очищення неба над Кримом
Кримська ППО, яка колись була найбільш дієздатною і насиченою після Москви, зараз стала дірявою, як решето. ЗСУ значно наростили інтенсивність ударів та знищення всього, що колись обороняло Крим від наших ракет і дронів. Днями в Джанкої уразили зенітний ракетний дивізіон С-400 та С-300. Перед цим у рамках кількох днів удари були спрямовані на Чорноморське, Красноперекопське, Сімферополь, Первомайське, Євпаторію, села Наумівка та Михайлівка Сакського району. Прикметно, що новітні комплекси С-400 у Криму починають закінчуватися і ми все частіше знищуємо застарілі С-300, які не здатні зупинити цілу низку ударної номенклатури. Партизанський рух “Атеш” повідомив, що російським військовим рекомендують почати евакуацію своїх сімей із півострова.
Унікальні удари по Росії
Уперше за час війни наші дрони прилетіли на аеродром “Моздок”, що за тисячу кілометрів від України, в Північній Осетії. Там базуються літаки, які завдають ракетних ударів по Україні, зокрема дальні бомбардувальники Ту-22М3, з яких запускають крилаті ракети Х-22, і носії “кинджалів” МіГ 31-К. Наразі результати удару невідомі, але долетіти – це перший етап. Далі буде більше.
Ураження найбільш сучасного російського винищувача Су
Джерело: espreso.tv
Редактор Технічних Новин сайту Останні новини Технологій: Тетяна – професійний редактор з багаторічним досвідом у технічній журналістиці. Вона глибоко розуміє та пише про новітні досягнення в галузі техніки.
